... тепер їдьте до Європи прибирати вулиці і сортири, доки Ваші робочі місця не зайняли африканці! ... . Це і є суттю СВОБОДИ ПІДПРИЄМНИЦТВА в Європейському Союзі та інших державах з нормальною по відношенню до своїх громадян владою.
Американська торгівельна палата в Україні, яка єднає провідні компанії з понад 50 країн світу, звернулася до Прем'єр-міністра України пані Ю.В. Тимошенко і в копіях до В.о. Міністра фінансів України пана І.І. Уманського, Голови Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва пані О.В. Кужель і Голови Державної податкової адміністрації України пана С В. Буряка з листом, який був оприлюднений на сайті Ради підприємців при Кабінеті Міністрів України. Що ж так занепокоїло американський бізнес, який під проводом комерційних інтересів США "єднає" понад 50 країн світу? Невже в Україні виникла загроза запровадження ефективної системи інформування населення про продукти з генно-модифікованими організмами (ГМО). Адже американські компанії можуть зазнати великих збитків, від чого постраждає демократія. Пам'ятаєте хрущовську кукурудзу? На тому континенті її згодовували худобі, а в Країні Рад – людям. Проте тоді люди хоч бачили, що їдять. А тепер, коли демократія розділилася на декілька сортів, один з яких гребаний, бидло має право не знати, що їсть. І тоді демократія стає справжньою для золотого мільярда. Та суть не в тому.
МФК разом з "вітчизняними" чиновниками, користуючись необізнаністю населення щодо питань технічного регулювання, фактично нищить це населення і його робочі місця під гаслами "свободи бізнесу" і "добровільності стандартів". Ціна питання може вимірюватися від "життя людини" до "майбутнього нації". І тут треба зрозуміти, що для нас важливіше: своя гречка, чи імпортний йогурт. Але безпосередньо в газові камери євреїв заганяли не німці, а євреї-капо. І це робить питання морально складним. Сьогодні імпортери –це "вітчизняний бізнес", чи руйнівники мого робочого місця, економіки моєї країни, мого майбутнього. Вони друзі чи вороги? Нам на Тавріях їх на мерседесах жаліти?
МФК разом з "вітчизняними" чиновниками, користуючись необізнаністю населення щодо питань технічного регулювання, фактично нищить це населення і його робочі місця під гаслами "свободи бізнесу" і "добровільності стандартів". Ціна питання може вимірюватися від "життя людини" до "майбутнього нації". І тут треба зрозуміти, що для нас важливіше: своя гречка, чи імпортний йогурт.
В проекті Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”
1. Уточнено терміни й поняття у відповідності зі змінами і розвитком законодавства
2. Введено поняття "електронна стрічка", що дозволяє відмовитися від паперового носія як архіву фіскальних даних.
3. Запроваджується відповідальність за невидачу розрахункового документу.
Тези доповіді "Тренінгові технології у викладанні статистичних дисциплін"
Комітет Верховної Ради України з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва провів 7 листопада круглий стіл "Фінансово-економічна криза та стан малого і середнього бізнесу", де в порядку денному було зазначено доповідь "Щодо посилення відповідальності влади перед споживачами в ум
Миколаївський навчальний центр Одеської національної юридичної академії запрошує взяти участь в роботі Міжнародної науково-практичної конференції "Четверті Прибузькі юридичні читання", яка відбудеться 28-29 листопада 2008 року на базі навчального центру ОНЮА в місті Миколаєві. Конференція проводиться під гаслом святкування 10-річчя створення Миколаївського навчального центру як структурного підрозділу ОНЮА та 15-річчя юридичної освіти на Миколаївщині.
Більш за все - це була моя остання публікація на сайті РНАТ. Вже скоро замість неї та інших залишаться одні посилання на нову адресу. Розміщена всупереч зобов'язанню автора нічого не публікувати без "погодження", оскільки написана на продовження академічної статті "Щодо зміни пріоритетів уряду у співпраці з об’єднаннями підприємств" фактично на замовлення голови Ради та в інтересах усіх членів дорадчого органу – галузевих асоціацій, тому можна вважати її "погодженою". Матеріал статті є етапним, бо тільки розкриває агреговану модель діалогу зі владою та актуалізує його деякі аспекти. Осмислення шляхів зняття окреслених проблем вже є робочими текстами наступної статті, бо, як влучно відмітив у своєму відгуку на статтю директор Інституту проблем соціального розвитку Андрій Прокопенко, "відсутність системного аналізу при прийнятті політичних рішень – найбільша біда України".
Серпневий номер "Акцентів" зробив те, чого не встиг Юрій Петрович Васильчук, шеф-редактор щотижневика "УКРАЇНА – BUSINESS". Останній номер з цією статтею так і залишився у верстці. Тож символічно, що матеріал не вмер і залишиться спомином по Юрію Васильчуку, який був не просто сподвижником і трудоголіком, а і щирою та відданою Україні людиною. Можливо, в передчасній смерті журналіста винні гени. А можливо – сучасна українська "статистика", яка всього на всього відображає якість послуг сектору державного управління – такі ж протухлі, як й імпортний непотріб на прилавках магазинів.
На перший погляд, один з центральних розворотів вже досить потужного, як на наш час – наклад 7550 примірників у повному кольорі, 7-го номеру журналу "Роботодавець" навіює паралель між "петровськими німчурами", "воєнспецами Троцького" і … "засланими козачками". Та насправді акцент слід робити на нас самих: кому ми делегуємо свою долю, своє майбутнє, власне життя та здоров'я близьких. Так, п'ята колона у вищих ешелонах влади – це не тільки загроза, а і зневага … Та це ніщо у порівнянні з тим, як легко ми самоусуваємося або "комерціалізуємося" у діалозі зі владою. Чи може статус радника чи "ексклюзивна" програма розвитку галузі замінити системний багатоаспектний аналіз усіх проблем, викликів і загроз країні? Якщо треба зашкодити – то так, а якщо щоб дати достойне майбутнє своїм нащадкам – то мабуть що ні.
Коли стаття Івана Галенка уже була в друкарні, тільки В.Т.Пятницький знав, що п'ятирічного перехідного періоду не буде. Бо це його робота: у строгій відповідності з політичним рішенням глави держави. Тому твердження автора, що "дуже влучно сформулювала перспективи новачка президент Центру спостереження за процесами глобалізації С'юзан Джордж: “Під час перехідного періоду Ви не відчуєте ні доброго, ні поганого. … збанкрутують окремі галузі…" мабуть є хибним. Шановна пані експерт також навіть не могла уявити рівень майстерності українських переговірників та підписантів. То чого ж чекати українським підприємствам від ЗВТ з ЄС? Поглиблення? Читайте та міцнійте духом: Зона вільної торгівлі: Чи зможе Україна убезпечитися від "кумулятивного ефекту" (PDF)
В Матеріалах VII щорічної конференції з наукознавства та історії науки (Добровські читання), яка відбулася 5-14 березня 2007 року, опубліковано академічну статтю Галенка І.В. та Казьміної О.П. "Захист внутрішнього ринку як одна з передумов інноваційного розвитку" (Додаток до Міжнародного наукового журналу "Наука та наукознавство" №4, 2007. К.: Фенікс. – 2008. – Стор.140-149) На прикладі несприятливих ринкових умов для твердосплавної підгалузі кольорової металургії розглядаються деякі аспекти процесу об'єднання підприємств в Асоціацію твердосплавних підприємств України та її першочергові завдання. Матеріал може бути цікавим і для інших підприємств та галузевих асоціацій для кращого формулювання своїх вимог до влади.
Згідно термінології blogoreader.org.ua можна стверджувати, що в інформаційному вимірі навколо Національної спілки письменників України (НСПУ) ще не створено власну соціальну мережу тих, хто причетний до українського письменства. Соціальна мережа (англ.
Галенко Іван Вікторович, к.т.н.
Під тиском внутрішніх і зовнішніх чинників уряд України вимушений декларувати зміну своїх пріоритетів у співробітництві із об'єднаннями підприємств і надати перевагу національним асоціаціям товаровиробників. У статті автор аналізує деякі аспекти функціонування Ради підприємців України при Кабінеті Міністрів України з 1993 по 2006 і формулює нові актуальні цілі для цієї дорадчої інституції. Under the pressure of external and internal factors the Government of Ukraine is obliged to declare the changes of his priorities in collaboration with enterprise unions and to give preference to national associations of commodity producers. In the paper author analyze some aspects of activity of Union of private business owners of Ukraine attached to Cabinet of Ministers of Ukraine from 1993 to 2006 and formulate new actual purposes for such consultative institution.
Новий партнерський підхід Ради асоціацій національних товаровиробників до страхового та банківського ринку України ■ Валентина ІЗОВІТ, голова Ради Національних асоціацій товаровиробників при Кабінеті Міністрів України ■ Іван ГАЛЕНКО, голова Комісії з інноваційної та інвестиційної діяльності Ради Національних асоціацій товаровиробників при Кабінеті Міністрів України Опубліковано: газета "Україна BUSINESS", №30, 4-17 вересня 2007 Дуже своєчасна ініціатива: треба страхувати ризики інтелектуальної власності З метою об'єднання зусиль національних асоціацій товаровиробників, страховиків і банків в справі захисту майнових прав та інтересів від примусового поглинання і контрафактного використання об'єктів права інтелектуальної власності національних та іноземних товаровиробників; привернення уваги кредиторів та виробників, інвесторів і власників, громадян і органів законодавчої, виконавчої, судової влади, органів місцевого самоуправління та правоохоронних органів до проблеми захисту внутрішніх і зовнішніх майнових сегментів національного ринку, прав і обов'язків іноземних та українських інвесторів, 24 травня 2007 був підписаний "Меморандум про співпрацю Ради національних асоціацій товаровиробників, Ліги страхових організацій та Асоціації українських банків з питань захисту прав вітчизняних товаровиробників, інвесторів та суб'єктів фінансового ринку".
Галузеві асоціації існували і за часів СРСР, але нового значення вони набули саме зараз, коли ухвалено новий Господарський кодекс, а Україна опинилася фактично в зоні правил СОТ , віч-на-віч з іноземними товаровиробниками. Для твердосплавної галузі країни проблеми конкуренцiї з імпортною продукцією є одними з найгостріших. Вихід — консолідація зусиль вітчизняних виробників та пошук підтримки з боку держави. Повний текст статті, опублікованої в номері 3/2007 журналу "Оборудование и инструмент для профессионалов" galenko2007_64.pdf
Наукову статтю "Інноваційні природоохоронні проекти із залученням елементів військового потенціалу" опубліковано в журналі "Екологічний вісник", вересень-жовтень 2003 р. (С. 15-17) В доповiдi пiд час семiнару "Екологiя вiйськової дiяльностi", який вiдбувався в рамках V Всеєвропейської конференцiї мiнiстрiв навколишнього середовища в травнi 2002 р.
В.П. Бондаренко, І.В. Галенко, О.П. Корнута. СТРАТЕГІЯ ІННОВАЦІЙНИХ ПІДПРИЄМСТВ НА ВТРАЧЕНОМУ РИНКУ ВИРОБІВ ІЗ ТВЕРДИХ СПЛАВІВ. Опубліковано в журналі "Проблеми науки", № 6' 2003 р. (С. 44-52) Вперше розглянуто управлінські проблеми розвитку твердосплавної галузі. Запропоновано стратегію інноваційних підприємств для забезпечення вітчизняної промисловості високоякісними виробами з твердих сплавів.