Громадські слухання "Профспілки, громадськість, влада: погляд на проблеми адаптації національної економіки України до вимог Світової організації торгівлі (СОТ) "

25 жовтня 2005 року за ініціативою Федерації профспілок України під головуванням Першого заступника Голови ФПУ Григорія Осового відбулися Громадські слухання Профспілки, громадськість, влада: погляд на проблеми адаптації національної економіки України до вимог Світової організації торгівлі (СОТ) ”

Метою Громадських слухань було надання більшої публічності процесу підготовки до вступу України до Світової організації торгівлі та визначення шляхів соціального спрямування процесів економічної глобалізації.

Для обговорення пропонувалось три блоки питань:

1. Пріоритети економічної політики України та стан переговорного процесу щодо вступу України до СОТ:

2. Наслідки для національної економіки від вступу України до СОТ, а саме:

- Наслідки для промисловості і підприємництва.

- Наслідки від вступу України до СОТ для АПК.

- Наслідки від вступу України до СОТ для соціальної сфери.

- Наслідки від вступу України до СОТ для регіонів України.

3. Що треба робити для адаптації національної економіки до вимог СОТ?

Участь у Громадських слуханнях прийняли понад 100 чоловік.

В обговореннях приймали участь:

Валерій Коновалюк, Народний депутат України, Перший заступник Голови Комітету ВРУ з питань бюджету; Сергій Кіроянц, Народний депутат України, Голова підкомітету з питань фінансів і банківської діяльності; Олександр Кулаков, головний консультант Комітету ВРУ з питань європейської інтеграції;

Василь Костриця, Національний Кореспондент Міжнародної Організації Праці; Андрій Березний, заступник Міністра економіки; Ігор Бурковський,доктор економічних наук, професор (Інститут Економічних досліджень та Політичних консультацій); Володимир Сіденко. доктор економічних наук (Інститут економіки та прогнозування НАН України); Ярослав Жаліло, кандидат економічних наук (Національний інститут стратегічних досліджень); Тамара Остапко, доктор економічних наук (Інститут сільського розвитку); Іван Галенко, кандидат технічних наук (Інститут Європейської безпеки та конверсії); Олександр Чубатенко, президент Центру стратегічних ініціатив.

Від громадських організацій та об’єднань: Петро Калита, Президент Української асоціації якості, Президент Міжнародної гільдії професіоналів якості; Наталя Ясько,виконавчий директор Українського центру міжнародної інтеграції; Тетяна Степанкова, Віце –президент Українського союзу промисловців і підприємців; Віктор.Лисицький, Віце-президент Асоціації суднобудівників України “Укрсудпром” ;

Віктор Хмільовський, Президент Спілки орендарів та підприємців України; Валерій П’ятницькій, провідний експерт проекту “Торговельна політика України”; Олександр Рябко – заступник голови ЦК профспілки трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України; Василь Левченко -- заступник голови ЦР профспілки машинобудівників та приладобудівників України та представники галузевих і регіональних профспілок, об’єднань організацій роботодавців України тощо.

В обговоренні лунали досить полярні оцінки наслідків та готовності національної економіки до приєднання до світового торговельного клубу.

За підсумками Громадських слухань були прийняті Рекомендації, які після доопрацювання будуть направлені центральним та місцевим органам виконавчої влади, профспілковим організаціям та профспілковим об’єднанням; об’єднанням організацій роботодавців України.

Запрошуємо Вас взяти участь у доопрацюванні проекту Рекомендацій Громадських слухань (додається).

Пропозиції та зауваження просимо надіслати Федерації профспілок України до 10 листопада 2005року.

Наша адреса: 01012, м.Київ, майдан Незалежності, 2.
Контактний телефон 279-26-83, факс: 279-24-16.
Електронна пошта: fpu@uprotel.net; po@uprotel.net

Управління з питань
економічного захисту
Федерації профспілок України

ПРОЕКТ

Рекомендації

Громадських слухань “Профспілки, громадськість, влада: погляд на проблеми адаптації національної економіки України до вимог Світової організації торгівлі (СОТ) ”

25 жовтня 2005р.м.Київ

Головною особливістю світової економіки на сучасному етапі розвитку суспільства є поширення масштабів глобалізації, що супроводжується загостренням конкурентної боротьби. Першим кроком України до економічної глобалізації є вступ до Світової організації торгівлі (СОТ), який залишається стратегічним напрямком зовнішньої політики нашої держави.

Само по собі приєднання країни до міжнародного торговельного клубу (СОТ), не надає жодних переваг і не спричинює прямих загроз, а несе потенційну можливість діяти на рівних з іншими учасниками організації у сфері торгівлі товарами й послугами, захисту прав інтелектуальної власності. Ефективність використання цієї потенційної можливості залежить від конкретних суб’єктів господарювання.

У зв'язку з цим універсальною умовою для розв'язання широкого комплексу проблем України, яка прагне з позитивними результатами вступити до СОТ, інтегруватися в ЄС і поліпшити соціально-економічну ситуацію в країні, є суттєве підвищення конкурентоспроможності національної економіки через забезпечення конкурентоздатності національного працівника, вітчизняних підприємств, організацій і установ.

З огляду на це пропонуємо соціальним партнерам перейти до конкретних кроків, орієнтованих на значне поліпшення підготовки національних працівників, якості товарів, робіт і послуг, істотне підвищення рівня досконалості і конкурентоспроможності більшості підприємств, організацій і установ України, сконцентрувати увагу і зусилля на універсальних засобах, спроможних подолати негативні тенденції в економіці країни в частині її конкурентоздатності.

За висновками учасників Громадських слухань необхідними практичними кроками адаптації економіки України до умов СОТ повинні стати:

I. На національному рівні

1. Запровадження довгострокової Стратегії економічного і соціального розвитку України.

2. Розробка та прийняття Програми адаптації національної економіки до умов СОТ, яка обов’язково має містити соціальну складову.

3. Створення Національної комісії з соціальних аспектів глобалізації.

4. Ратифікація Україною Європейської Соціальної Хартії.

5. Виконання Конституції України, міжнародних законодавчих актів, прийнятих Україною: Загальної декларації прав людини, Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права.

6. Запровадження міжнародного стандарту “Соціальна відповідальність 8000” SA 8000.

7. Забезпечення конкурентоспроможності національної робочої сили:

З цією метою розробити та запровадити Кабінетом Міністрів України разом із соціальними партнерами:

1. Державну програму переходу від дешевої до високооплачуваної, конкурентоспроможної, високопродуктивної робочої сили.

2. Державну програму розвитку трудового потенціалу країни на довгостроковий період, яка включатиме:

- створення сприятливих економічних умов й запровадження стимулюючих мотиваційних механізмів підвищення капіталовкладень роботодавцями у людський потенціал;

- покращення системи підготовки й перепідготовки робочих кадрів як на виробництві, так і у системі вищої і спеціальної середньої освіти, включаючи механізм держзамовлення;

- забезпечення належного рівня трудової реабілітації та відновлення робочої сили;

- розширення виробничої демократії через залучення працівників до управління підприємствами.

8. Підвищення досконалості і конкурентоспроможності підприємств, організацій і установ України:

- розробити відповідну Державну програму забезпечення конкурентоспроможності національної економіки та її галузей;

- надати податкові пільги зі сплати податку на прибуток для виробників високотехнологічної продукції,

- звільнити виробників високотехнологічної продукції від сплати податку на прибуток від приросту обсягів високотехнологічної промисловості порівняно з минулим роком;

- встановити знижені ставки податку на прибуток для тих комерційних банків та інших кредитних установ, що виступають утримувачами акцій підприємств, які виробляють високотехнологічну конкурентоспроможну продукцію;

- стимулювати створення в комерційних банках (насамперед, у тих, які ефективно використовують капітал задля структурної перебудови економіки) спеціальних фондів довгострокового кредитування за рахунок включення коштів, які ідуть на їх створення, у валові затрати, а також за рахунок коштів спеціальних агентів з підтримки ліквідності комерційних банків, які здійснюють інвестиційне кредитування;

- надати податковий кредит для суб’єктів підприємництва, що здійснюють ефективні інвестиційні проекти у сфері експортоорієнтованого виробництва, яке визначає спеціалізацію України та відповідає її національним інтересам у міжнародному розподілі праці;

- зменшити ставки рефінансування для комерційних банків за умови, що кошти, які залишаються у розпорядженні банків, будуть спрямовуватися за пільговими процентами на інвестування виробництв, які виробляють конкурентоспроможну продукцію згідно з програмами структурної перебудови економіки;

- налагодити гарантування і страхування експортних кредитів для забезпечення захисту експортерів від довгострокових комерційних та політичних ризиків;

- забезпечити сертифікацію та часткову державну підтримку ефективних експортоорієнтованих проектів (що значно підвищить довіру до них з боку вітчизняних та зарубіжних інвесторів);

- створити організаційну структуру з філіалами у регіонах і галузях;

- провести широку просвітницьку роботу із залученням ЗМІ;

- професійне навчання з метою підготовки фахівців і експертів для регіонів і галузей;

- передати частину повноважень з оцінювання та визнання рівнів досконалості до регіонів;

- регулювати ціни і тарифи на продукцію природних монополістів (ціни на енергоносії, тарифи на електричну і теплову енергію, транспортні тарифи);

- виконати рекомендацій, викладені в Резолюції 5-ї Міжнародної конференції країн Центральної і Східної Європи “Національні програми якості і національні нагороди якості – інструменти розвитку рухів за якість і досконалість” (Київ, 23 вересня 2005 р.) та Резолюції IV Всеукраїнського з’їзду якості (Київ, 24 травня 2005 р.);

- застосувати моделі досконалості Європейського фонду управління якістю (ЄФУЯ); схеми рівнів досконалості ЄФУЯ; комплексної системи оцінювання і визнання рівнів досконалості підприємств і організацій України, інтегрованої в Схему рівнів досконалості ЄФУЯ;

- забезпечити широке розповсюдження серед вітчизняних підприємств, організацій і установ досвіду вдосконалення, накопиченого підприємствами-членами Клубу лідерів якості України і, насамперед, тими з них, які вже досягли професійного визнання на європейському рівні (отримали статус фіналіста Європейської нагороди якості або сертифікат ЄФУЯ “Визнання досконалості в Європі”);

- задіяти для розробки і реалізації проекту ресурси, що є в розпорядженні Української асоціації якості та її професійних спеціалізованих центрів: знання, європейські повноваження, експертів (з європейським визнанням), технології, практичний досвід і результати.

II. На регіональному рівні

Місцева влада має вжити заходів з метою мінімізації ризиків, зокрема:

1. Оцінити наслідки приєднання до СОТ, враховуючи:

а) зміни у бюджетоутворюючих для даного регіону галузях та політику надання державної підтримки (у тому числі субсидій) відповідно до норм СОТ;

б) зміни на ринку праці та рівня зайнятості населення через скорочення виробництва неконкурентоспроможних або розширення експортоорієнтованих та інноваційних галузей і підприємств, а також внаслідок втрати пільг окремими підприємствами та галузями.

2. Для покращення ефективності управління:

- регулярно проводити заходи щодо підвищення кваліфікації представників виконавчої влади на місцях та органів місцевого самоврядування, залучати експертів громадських організацій для ведення навчально-інформаційних семінарів щодо економічних та юридичних аспектів реалізації реформ на місцевому рівні.

3. Для вирішення проблем зайнятості:

- здійснювати моніторинг ситуації на регіональному ринку праці з метою визначення та усунення потенційних проблем (дефіциту чи надлишку трудових ресурсів в певних секторах економіки);

- чітко визначити довгострокові пріоритети політики зайнятості в регіоні для забезпечення якісних змін на ринку праці, проаналізувати ефективність діючих програм подолання безробіття, визначити можливі напрямки їх удосконалення;

- сприяти впровадженню програм професійної перепідготовки працівників,

- сприяти усуненню перешкод для мобільності (міжсекторальної та регіональної) трудових ресурсів.

4. Для покращення взаємодії влади та підприємців, активізації інвестиційної діяльності:

- ініціювати проведення інвестиційних форумів на місцевому рівні із залученням до роботи представників бізнесу власного регіону, а також інших областей (районів);

- ознайомити інвесторів з потенціалом області, створити інформаційний ресурс в мережі Інтернет (в т.ч. англійською мовою) для поширення інформації про інвестиційні можливості регіону, про наявність трудових ресурсів, рівень кваліфікації робочої сили, рівень розвитку фінансового сектору, інфраструктури регіону, рівень внутрішнього попиту, обсяги експорту та імпорту регіону;

- створити службу (або уповноважити осіб чи організації) для інформаційної та організаційної роботи з потенційними інвесторами.

5. Для покращення інвестиційного клімату:

- сприяти розвитку малого підприємництва в регіоні, зокрема через створення інформаційних служб для роз’яснення процедур створення та ведення бізнесу, надання юридичних консультацій для бізнесменів;

- надавати підприємцям послуги у сфері маркетингу, сприяти проведенню маркетингових досліджень з подальшим поширенням серед усіх виробників регіону інформації про можливості збуту продукції на внутрішньому та зовнішньому ринках;

- забезпечити відкритість процесу обговорення та прийняття усіх рішень місцевої влади (щодо надання різноманітних дозволів та виділення земельних ділянок);

- сприяти забезпеченню інформаційної та організаційно-правової підтримки суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності.

6. Для посилення конкурентних переваг регіону:

- сприяти впровадженню на підприємствах регіону систем управління якістю, організувати навчально-інформаційні семінари з метою поширення інформації про досвід управління якістю на підприємствах-лідерах України;

- з метою зменшення витрат ведення бізнесу та поліпшення доступу на зовнішні та внутрішні рики ресурсів та збуту продукції підприємств сприяти розвитку інфраструктури обслуговування виробництва та експорту (транспортної, телекомунікаційної, сектору фінансових послуг);

- сприяти впровадженню на підприємствах регіону міжнародних стандартів якості, санітарної та фітосанітарної безпеки продукції, охорони довкілля, соціальних стандартів через створення інформаційних служб та часткове фінансування програм.