Інститут Євро-Атлантичного співробітництва 6 листопада 2008 року, в приміщенні прес-центру «Український час» Українського дому (Київ, вул. Хрещатик, 2, 10-00...12-00) провів за участі авторів презентацію-обговорення колективної монографії «Безпека суспільства у регіоні Румунія-Україна-Республіка Молдова: тристоронній підхід».
Дана публікація є результатом дослідження у межах проекту «Співпраця аналітичних центрів заради безпеки суспільства». В основу дослідження покладено методологію аналізу «безпеки суспільства» або «соціетальної безпеки» (societal security), у фокус якої потрапляють такі фактори, як згуртованість та ідентичність суспільства, що визначають його здатність реагувати на різноманітні виклики сучасності. Серед досліджених чинників, що впливають на стан соціетальної безпеки: міграція, демографічні проблеми, мовно-культурний фактор, проблеми громадянства, соціальна структура тощо. Публікація є продовженням роботи тристоронньої аналітичної групи, що протягом чотирьох останніх років здійснює соціально-політичні дослідження в трикутнику Румунія – Україна – Республіка Молдова. У презентації взяли участь представники органів виконавчої влади та Верховної Ради України, представники аналітичних центрів, неурядових організацій.

Зі вступним словом виступив Борис Тарасюк, Директор Інституту Євро-Атлантичного співробітництва , Голова Комітету з питань європейської інтеграції Верховної Ради України.
Співдоповіді зробили:
Олександр Сушко, науковий директор Інституту Євро-Атлантичного співробітництва ;
Юліан Кіфу, Центр запобігання конфліктів та раннього попередження, Бухарест, Румунія;
Оазу Нантой, Інститут громадянської політики, Кишинів, Республіка Молдова.
Враження. Книга "Безпека суспільства у регіоні Румунія-Україна-Республіка Молдова: тристоронній підхід" надзвичайно цікава, проте, на нашу думку, відноситься до епохи "позиційної війни" комерційних інтересів країн в умовах глобальної тези про "лібералізм" реальної економіки. Сьогодні, як обмовився на днях професор Г.Г.Почепцов, "в Європі усіх лібералів перестріляли" , бо проголошений новий курс державного регулювання капіталізму. І книга дає позиційну картину в регіоні Україна – Молдова – Румунія, але не дає розуміння вектору та динаміки розвитку наступних подій. Як на нас, то вирішення порушених питань безпеки вимагатиме ресурсів. Й брак ресурсів вже вчора був більший, ніж обмаль. То за чий рахунок вирішуватимуться питання безпеки – країн-сусідів, МВФ, збіднілого населення? отже, чи можуть автори монографії, спираючись на це дослідження, сформулювати рекомендації щодо забезпечення безпеки в регіоні в умовах кризи?

На 61 сторінці звернуло на себе твердження "Бідність у Республіці Молдова спричинена низькою заробітною платою населення, а також динамічним ростом інфляції" . З точки зору економічної теорії таке твердження є поверхневим, бо рівень заробітної плати є функцією багатьох чинників, зокрема, продуктивності праці та місця у міжнародному розподілі праці. А от "наїзд" на олігархів в кінці параграфу викликає позитивні емоції, бо глобальна криза посилює ймовірність значних соціальних звилювань серед населення.

Друге питання стосувалося наявності адресату, споживача цього продукту інтелектуальної праці. Адже саме в ці години Київ прощався з професором В.Врублевським, співавтором монографії "Інтелект нації", в якій була відсутня дефініція "інтелект влади" .

Серед ключових ідей виступаючих відклалися в пам'яті "Посилення регулюяторів на регіональному рівні" Олександра Сушка; "Інформаційна складова кризи в контексті вільних ЗМІ й узалежнених від влади", "США поновила економіку за рахунок нових технологій", "держрегулювання: штучні ціни, бум плюс фінансові продукти невідомої природи та переоціненою вартістю активів", "Заблокувати недостатню довіру до фінансових ринків" Юліана Кіфу, "реінтеграція суспільства – "новий рускій мір".

Звернули на себе увагу знакове співпадіння. Обкладинка книги в зеленому тоні, а у Києві в цей час перебував автор філософської праці "Зелена книга" Лідер Лівійської Джамахирії Муаммар Аль-Каддафі.