Членів Експертної Ради при Комітеті Верховної Ради України з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва,  народних депутатів України, відповідальних працівників міністерств і відомств, місцевих органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, підприємців, представників громадських організацій і засобів масової інформації скликали до участі 2 червня  2008 року о 14-00 (вул. Грушевського, 18/2, зал № 12) у комітетських слуханнях на тему: “Державна політика щодо підтримки розвитку малого підприємництва: стан виконання та перспективи” для розгляду наступних питань:
         - стан виконання державної політики щодо  підтримки малого підприємництва: чи досягнуто запланованих цілей?;
         - нові вимоги до держаної політики щодо підтримки малого підприємництва у зв‘язку з приєднанням України до СОТ;
         - приведення класифікації малого підприємництва у відповідність з практикою ЄС;
         - Національна програма сприяння розвитку малого підприємництва в Україні: підсумки виконання за 2007 рік, хід виконання за поточний рік, пропозиції щодо реформування Програми на 2009 рік.

     Відкриваючи засідання, як повідомило Інформаційне управління Верховної Ради, голова Комітету Н.Королевська зазначила, що "малий бізнес відіграє важливу роль розвитку економіки будь-якої країни, оскільки збільшується кількість робочих місць, реалізованої продукції тощо".
     Н.Королевська наголосила, що прийняття "Концепції державної підтримки розвитку малого підприємництва" дало поштовх формуванню нормативно-правової бази в сфері державного регулювання розвитку малого бізнесу та широкому запровадженню програмно-цільового методу його підтримки. Вона також зазначила, що сьогодні "практично сформовано нормативно-правову базу в сфері підприємництва, яка визначає основні правові, економічні та організаційні засади реалізації державної регуляторної політики, політики в сфері реєстрації, ліцензування, дозвільної системи та здійснення державного контролю у сфері господарської діяльності".
     На слуханнях йшлося про те, що крім впорядкування нормативно-правового регулювання сфери малого підприємництва, розроблені та впроваджуються механізми державної підтримки малого підприємництва через реалізацію заходів Національної програми сприяння розвитку малого підприємництва та відповідні регіональні програми. Так, починаючи з 2007 року впроваджуються бюджетні програми часткового відшкодування відсоткових ставок за кредитами суб'єктів малого та середнього підприємництва, залученими для реалізації інвестиційних процесів.
     Водночас, промовці звернули увагу на "низький рівень фінансування з державного бюджету заходів, передбачених у Національній програмі сприяння розвитку малого підприємництва та відповідних регіональних програмах".
     В умовах вступу України до СОТ, наголошували учасники слухань, удосконалення державного регулювання в сфері розвитку малого підприємництва та забезпечення його інтернаціоналізації "повинно спрямовуватися на підвищення конкурентоспроможності вітчизняного малого і середнього підприємництва, створення передумов для його виходу на зовнішні ринки".
     На думку виступаючих, процес інтеграції України в європейське співтовариство потребує "нових стратегічних підходів в реалізації державної політики, спрямованої на поступове формування європейської моделі малого підприємництва".
     Наголошувалося на необхідності прийняття законопроектів, покликаних удосконалити вітчизняне законодавство в сфері розвитку та підтримки підприємництва й приведення його до вимог Європейського Союзу. Зокрема, проектів "Про внесення змін до деяких законів України з питань регулювання підприємницької діяльності" (реєстр. № 2031) та "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (щодо визначення поняття суб'єкта малого підприємництва) (реєстр. № 2560). В держбюджеті на наступний рік необхідно також передбачити збільшення видатків на реалізацію Національної програми сприяння розвитку малого підприємництва в Україні та програми Часткового відшкодування відсоткових ставок за кредитами суб'єктів малого та середнього бізнесу на реалізацію інвестиційних проектів.
     Учасники слухань вважають, що Кабінет Міністрів України має активізувати роботу стосовно підготовки та прийняття нормативно-правового акта щодо впровадження в Україні положень Європейської хартії малих підприємств. А також забезпечити впровадження нового етапу у формуванні та реалізації регіональних програм підтримки малого підприємництва та розробку відповідних методичних рекомендацій для місцевих органів виконавчої влади та місцевого самоврядування на 2009-2010 роки.
     За підсумками обговорення ухвалено рішення узагальнити висловлені зауваження та пропозиції, які будуть враховані Комітетом під час підготовки відповідних законодавчих актів.

     Виступ к.т.н. Галенка І.В. під час слухань "Державна політика щодо підтримки розвитку малого підприємництва: стан виконання та перспективи" в Комітеті з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва Верховної Раджи України 2 червня 2008 року У короткій промові слід, на нашу думку, акцентувати увагу присутніх на трьох аспектах, які є по суті репліками на виступи учасників слухань.

     По-перше, коли ми чуємо про СОТ, ЗВТ з ЄС чи щось тому подібне, важко збагнути з позицій якої країни виступають деякі високопосадовці. Це дуже важливо в концептуальному плані для присутніх, для країни та її громадян.

    По-друге, в минулому році з 17 інвестиційних та інноваційних проектів було зареєстровано всього три інноваційні проекти. Це багато чи мало для України? Тому закликаю присутніх не використовувати слово "інновація" та його похідні, бо це чи профанація, чи ідеологічна диверсія. Та за будь-яких умов це не відповідає статусу цих слухань.

    По-третє, обговорюючи розвиток малого підприємництва ми якось не акцентуємо увагу на тих тенденціях, які відбуваються сьогодні, уникаємо концептуальних речей. Хоча деякі поняття викликають запитання. Наприклад, що означає фраза "удосконалення державного регулювання в сфері розвитку малого підприємництва та забезпечення його інтернаціоналізації…?"

     Сьогодні бюджет Польщі, Угорщини та інших нових членів ЄС на 80% наповнюють транснаціональні корпорації (ТНК), тобто такий бюджет повністю залежить від іноземного капіталу. Іноземні банки кредитують власні торгові мережі під закупівлю імпортних товарів, тому мешканці країн Східної Європи мають змогу заробляти тільки торгову націнку на імпортному товарі у розмірі 500…700 $ на місяць, а за більшою платнею вони вимушені їхати до Старого Світу. В Україні з початку року проглядається тенденція, що майже 2/3 зборів до бюджету дає митниця і лише решту – податкова. Отже, після вступу до СОТ та приєднання країни до ЄС ситуація буде абсолютно ідентичною до польської чи угорської, де вже практично відсутні приватні інвестиції у інновації та наукові дослідження, тобто у конкурентоспроможність і майбутнє. Прорахував такі тенденції, ТНК блокують розвиток різних секторів фінансового ринку в Україні й водночас готують плацдарм для широкомасштабних інтервенцій товарів і зв'язаних з ними капіталів. Єгипет, що ще донедавна був країною "третього світу", сьогодні пропонує Україні наколінне збирання їхнього "ширпотребу" в обмін на українську хімічну сировину.

    Чому це важливо для цих Слухань? Та тому, що існуючий Закон України "Про державну підтримку малого бізнесу" (№2063-ІІІ від 19.10.2000 р.) в нинішній ситуації спрямований проти України та її майбутнього, а запропоновані зміни не знімають, а посилюють негативні явища. По-перше, малий бізнес існує там, де є великі і середні підприємства. Там де їх немає – там дуже скоро утворюється пустеля. Тому закон повинен стимулювати розвиток інфраструктури. По-друге, увесь цивілізований світ живе за принципом "свій до свого за своїм по своє", а наші закони стимулюють і підтримують "базарний бізнес", якому байдуже що продавати і як наслідок, ми підтримуємо імпорт та фінансуємо їхні робочі місця.

    Як наслідок, по-третє, ні закон, ні внесені пропозиції щодо класифікації малого підприємництва не дають відповіді на питання "кого підтримує держава?", чиї робочі місця, чиє виробництво, бо відсутній поділ на виробничі та торгуючі підприємства. А зміна кількісних показників простим підняттям класифікаційної планки з 500 тис. гривень до 40 мільйонів є першими кроком на зустріч "спрощенцям" і, відповідно, до руйнації базових засад державоустрою. Ми добре знаємо, як маніпулюють та підмінюють поняття все ті ж МФК чи ЄБА. Наприклад, вони "продавлюють" "ДОБРОВІЛЬНІСТЬ" стандартів, свідомо приховуючи, що перед "ДОБРОВІЛЬНІСТЮ" має бути "ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ". Тому, якщо на 50 працівників у рік сорок мільйонів, тобто вісімсот тисяч гривень на працівника, це може і нормально, то на одного чи трьох фігурантів – то мабуть забагато і ця норма закону запросто може створити у наступній імплементації звичайний "конверт" для відмивання грошей і подальшої внутрішньої офшоризації економіки.

     Таким чином, ні закон, ні внесені пропозиції на концептуальному рівні, на нашу думку, позитиву для стратегії розвитку малого бізнесу не містять.

     P.S. Якщо в другому абзаці статті 2. "Сфера дії Закону" виключити одне слово, то українці з тубільців автоматично перетворюються в цивілізованих європейців. Підказка – це слово "підакцизних". Ми добре розуміємо, що антидержавні сили та антиукраїнське лобі цього не допустить.