На перший погляд, один з центральних розворотів вже досить потужного, як на наш час – наклад 7550 примірників у повному кольорі, 7-го номеру журналу "Роботодавець" навіює паралель між "петровськими німчурами", "воєнспецами Троцького" і … "засланими козачками". Та насправді акцент слід робити на нас самих: кому ми делегуємо свою долю, своє майбутнє, власне життя та здоров'я близьких. Так, п'ята колона у вищих ешелонах влади – це не тільки загроза, а і зневага … Та це ніщо у порівнянні з тим, як легко ми самоусуваємося або "комерціалізуємося" у діалозі зі владою. Чи може статус радника чи "ексклюзивна" програма розвитку галузі замінити системний багатоаспектний аналіз усіх проблем, викликів і загроз країні? Якщо треба зашкодити – то так, а якщо щоб дати достойне майбутнє своїм нащадкам – то мабуть що ні.