Проблемні питання щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг

       ВИТЯГ З СТЕНОГРАМИ круглого столу на тему: „Проблемні питання щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг і шляхи їх вирішення” від 18 червня 2008 року Веде засідання заступник Голови Комітету з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва К.М. ЛЯПІНА

ГАЛЕНКО І.В. Дякую за слово. Прошу, Михайле Васильовичу, це вам примірник один, де є цифри. Значить, на слуханні, на якому присутні, присвяченому цьому закону, ключовим питанням було озвучено – це соціальні аспекти прийняття цього закону. І в принципі я вирішив трішечки абстрагуватися від самого цього закону і розібратися в ситуації в Україні в цілому і пошукати проблеми для нашої держави і для нашої країни саме в контексті інноваційних та інвестиційних процесів, які, на жаль, сьогодні відсутні. Значить, тому я маю доповідь „Соціальні аспекти прийняття Закону України „Про внесення змін до Закону України”. Перша теза, з якої хотів би почати, звучить так – Україна має Конституцію, і звернути вашу увагу, що це не анекдот. Стаття 13: „Усі об’єкти права рівні перед законом”. Стаття 21: „Усі люди є вільні і рівні у своїй гідності і правах”. Дві статті Конституції. Що ми маємо сьогодні в реальному житті? Україна має багатоукладну економіку: економіка олігархів для вивозу капіталів, економіка на загальних підставах (в лапках) для приватизації державних підприємств, економіка для люмпену (внутрішній офшор, або базар, кістка для ошуканих), економіка остарбайтерів для Європи та Росії. Така багатоукладність свідчить про відсутність рівності і мертву Конституцію. Зверну вашу увагу на економіку олігархів. Вивезення сировини, напівфабрикатів за ціною, нижчою собівартості, привласнення коштів бюджетів усіх рівнів, незаконне відшкодування експортного ПДВ, контрабанда на митну територію, благодійництво. Вкрав мільярд, кинь п’ятак дітям. Наслідки: обкрадання нинішніх і майбутніх поколінь, покращання добробуту країн – власників офшорів, фізичне знищення потенціалу та населення України. Економіка на загальних підставах. На відміну від контрабандистів та спрощенців це податок на додану вартість – 20 відсотків, видатки на сертифікацію та контроль якості, податок на прибуток – 25 відсотків , соціальні податки - 37 відсотків, видатки на облік та звітність. Наслідки: банкрутство і приватизація державних підприємств, руйнація державної інфраструктури, втрата технологій і позиції України в світі, не конкурентоспроможність внутрішнього виробництва, сировинна структура експорту. Тут можна перераховувати і далі, але я просто вирішив, це була презентація для мультимедіа, ну її на жаль немає. Зробив я модель управління уявлення про функціонування економіки України, з моделі чітко видно, що наш національний виробник програє 20% на внутрішньому ринку, це ПДВ і я вже не беру інші соціальні податки, і інші моменти. Тобто на сьогоднішній день національний товаровиробник не конкурентноспроможний на власній території. Скорочуючи робочі місця і сьогодні митниця дає 2,3 доходу до бюджету, і тільки третину чи 40 відсотків дає внутрішнє національне виробництво. Скоро вся країна, як і Польща, Угорщина, буде жити з торгової націнки на імпорт. Ви продаєте яблука, а сусід продає банани, ви на яблуках заробили гроші, пішли купили банани, а сусід пішов купив яблука, отак буде вся країна працювати. В Угорщині вже сьогодні відсутні інновації, приватні інновації в науку і навколо внутрішньої розробки. Тепер ключовий момент, економіка для люмпену. Неадекватний оборот мінімізації податків, відсутність обліку руху товарів від кордону до базару, відсутність контролю якості товарів, наслідки, більше 70 мільярдів гривень обертається поза банківською сферою за даними ДПА. Низька якість життя більше 4 мільйонів торговців при відсутніх належних соціальних гарантіях. Факт? Факт. Безконтрольна масова реалізація собі і решту населення не якісних та небезпечних товарів, контрабанди, фальсифікату, скид торговими мережами прострочених товарів тощо. Економіка остарбайтерів – це нове явище для нашого суспільства, хоча вона існує давно. Експорт рабсили, приблизно 7 мільйонів робочих груп щорічно, доларизація економіки України близько 24 мільярдів доларів США щорічно. Наслідки, субсидування за кошти бюджету економіки, добробуту інших країн, це ми оплачуємо освіту рабсили, яка потім виїжджає, оплачуємо соціальні гарантії та медичне обслуговування відпрацьованого товару тощо. Створення матеріальних благ і конкурентних переваг іншим країнам, занепад власної промисловості, деградація населення. Влада, як розпорядник і менеджер, перепрошую, не зміг підібрати слова, бо населення її вже починає ігнорувати. Інтегральний показник діяльності влади і країни – є тривалість або взагалі тривалість життя. Якщо подивитися на ці показники, ми тут перші з кінця в Східній Європі. Для порівняння навів таку табличку досить таку цікаву: червень 1941 в Україні жило 41,6 мільйонів, грудень 1945 – 35,3 мільйонів. Всього було в Україні в час бойових дій знищено 13,8 мільйонів людей, в умовах бойових дій населення скоротилося на 6,3 мільйонів осіб. В Україні в 1994 році було 52 мільйони осіб, а в 2008 році 46 мільйонів осіб, без бойових дій населення України скоротилося на 6 мільйонів осіб, 40 відсотків осіб чоловічої статі не доживають до пенсії. Це ціна неякісних послуг влади, пост-травматичний стрес від соціально-політичних змін, відсутність соціальних гарантій та фінансової стабільності, неякісне харчування – три основних фактори, які я вважаю, впливають на наше життя. І тому, я вважаю, що як би зараз вимоги часу, пост-травматичний стрес від соціально-політичних змін, вибори в Києві показали: населення і бізнес навчилися реагувати на політичну нестабільність. Відсутність соціальних гарантій та фінансової стабільності, потрібно наповнення бюджету, 24 мільярди доларів і 70 мільйонів гривень роблять невідомо скільки тіньових обертів в торгівлі та на підконтрольній владі території. Неякісне харчування, споживачі сплатили податки, держава повинна гарантувати безпеку громадянам – це стаття третя Конституції України. Який я вважаю перший крок? Можна по-ленінськи „учет и контроль”. Нічого нового, але бажано без фанатизму, який був в ті часи. Так, як в Європі, що відповідає деклараціям Президента Україна нічого нового, але в них значно жорсткіше. Ключова проблема цього закону і ключова проблема нашої економіки сьогодні для багатьох ринків України, в тому числі фінансових ринків – це документальна фіксація доходу про власність… На сьогоднішній момент вона відсутня, як системне явище. Цей закон робиться, я вважаю, повинен прийняти. Перше. Для детінізації економіки України і зниження доларізації грошового обігу, захисту прав споживачів та підвищення рівня безпеки, зростання інвестиційних рейтингів і привабливості України, підвищення ефективності програми ”Контрабанда – стоп!”, до нарахування податків на „чорний” і „сірий” імпорт. Збільшення обсягів внутрішніх інвестицій для технічного оновлення та усунення структурних перекосів національного виробництва, реалізація соціальних програм влади, наповнення бюджету, реалізація права свободи свідомого вибору між якісним і неякісним. Людина має право вибирати: або вона на базарі купує невідомо що, або в магазині. І це повинно бути свідомо. Свіжі приклади з засобів масової інформації: споживача позбавили шансу проголосувати „ногами”, 25 тонн печінки яловичини невідомого походження мали з’їсти кияни. Країна походження – США без ветеринарних документів на митних, та митних накладних товар везли на ринок столиці. Це 250 тисяч людей мали його з’їсти, вартість товару біля 1 мільйона гривень. Значить, наслідки, можна здогадуватися, в США зараз сказ і інші там хвороби. Висновок. Там, де починається безпека особистості має закінчуватися базарна демократія. Хтось проти, хтось не хоче жити, хтось хоче померти від неякісної продукції? Остання інформація 12 червня, внутрішні офшори в Україні. В 2007 році через фіктивні фірми було проведено 2 тисячі 61 мільярд гривень, 261 мільярд гривень, перепрошую, в тому числі ПДВ 43,5 мільярдів, це третина ВВП за минулий рік. Це інформація першого заступника голови ДПА Вадима Кайзермана. Для порівняння. Для того, щоб безплатно роздати населенням хліб протягом року, всіх годувати хлібом. Треба всього 4,5 мільярда гривень, Козаченко на Раді підприємців озвучив цю цифру, не моя цифра. Тобто Україна, втрачаючи 43 мільярди через неефективний менеджмент, могла їх би збирати і тут же годувати населення безплатним хлібом. Депутат акцентує увагу на механізмі повернення готівкової грошової маси в тіньовий обіг через фірми-одноденки. Ну це якби другий момент. Висновки. Звичайний фіскальний чек не зніме зазначеної проблеми, але вже зараз допоможе суттєво зменшити як масштаби, так і негативні наслідки. На кінцевих стадіях реалізації споживачам товарів буде більше донараховуватися податки сірої та чорної контрабанди нелегальних виробництв. Водночас, в діалозі між бізнесом і владою щодо ринкових правил та бізнесових свобод стане цінною думкою споживача. На сьогоднішній момент думка споживача по великому рахунку якби нікого не цікавить. Антиінфляційна політика уряду – колос на глиняних ногах. Аналіз останніх публікацій щодо дострокових рейтингів України свідчить про зростаючу залежність країни від зовнішніх заточень і такі запозичення в наслідок інфляції стають ще дорожчими, а це знов, закінчую, да. Останній слайд. І такі запозичення стають ще дорожчими, а це знову посилює інфляцію так як кредитні ресурси стають дорожчими для підприємців, це знову підвищує інфляційні очікування і ціни виробників. Замкнуте коло. Зростання цін на споживчому ринку України не зіставні з інфляційними процесами в країнах основних торгових партнерів, що свідчить про уразливість економіки та неефективність дій уряду, в тому числі через високий рівень доларизації економіки та банківських активів. Уряд шукає зовнішні інвестиції та запозичення для покриття, ну в тому числі і банківський сегмент для покриття дефіциту поточного рахунку по дисбалансу в той час як десятки мільярдів гривень не надходять до бюджету внаслідок різних правил ведення бізнесу, та відсутності ефективності системи обліку готівкових коштів, що унеможливлює встановлення справедливих і рівних правил на ринку. Внаслідок руйнацій ключового елементу управління економіки країни системи обліку контролю, економіка стає некерованою, а уряди незалежно які вони блакитні чи помаранчеві неефективними, сліпий дорогу не покаже. Я розумію основну проблему. Проблема не в спрощеній системі. Проблема в тому, що система, яка на загальних підставах є обтяжливою, неефективною, і задумувалася не для людей, а для приватизації. Епохи приватизації вже закінчилася. Тому ми повинні паралельно з вирішенням питання фіскального чеку, а на це піде не менше рік чи півтора в нашій ситуації, одночасно в супер форс мажорними темпами паралельно запускати і питання систему на загальних підставах. Є багато уже моментів, які можна сьогодні вирішувати і треба нам робити рівні права в нашій країні і хоча б вирівняти наші умови з імпортерами, точніше, з іноземними товаровиробниками. Дякую за увагу.

КОМІТЕТ З ПИТАНЬ ПРОМИСЛОВОЇ І РЕГУЛЯТОРНОЇ  ПОЛІТИКИ ТА ПІДПРИЄМНИЦТВА

_______________________________________________________

(вул.Садова, 3а, кімн.1034-а, о 15.00)

 18 червня 2008 року

І. Законопроекти, з опрацювання яких Комітет визначено головним:

            Пропозиції Президента України до Закону "Про регулювання реалізації окремих соціально-значимих продуктів харчування" (р.№2292).

Інші питання:

Про рекомендації слухань у Комітеті "Про ситуацію в гірничо-металургійному комплексі України і шляхи законодавчого врегулювання негативних тенденцій в галузі".

Про пропозиції до Бюджетної декларації Кабінету Міністрів України на 2009 рік.

Про затвердження положення  про Експертну раду при комітеті та її склад. 

(вул. Грушевського, 5, конференц-зал, о 16.00)

Круглій стіл "Проблемні питання щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг і шляхи їх вирішення".