25 травня був трансфер до готелю "Ялта-Інтурист" та ознайомлення з містом на березі Чорного моря.  Ялта зустріла сонцем з дощами у день, та ранки й вечори були чудовими. Від готелю ще тхнуло "совком" й штиняло ненавистю до партноменклатури, яка для себе будувала комунізм. Та більшість, мабуть, порівнюючи ціну/якість з турецьким берегом, який безупинно пропагували місцеві збоченці на пласких телемоніторах в холлах, могла б учуяти тільки залишки совка.

    Потім, щоб за скажені гроші не вдихати сморід дешевого ковреліну, вузькою вуличкою ми спустилися до міста. Хто б міг подумати, що могутній платан квітне ніжними бузковими дзвіночками. На усіх стовбах та дерях висіли оголошення х номерами моібльних про здачу квартир... Ідеологія цін на "апартаменти" полягала в тому, що сюди їдуть тільки за "нетрудові", крадені або шальні північні гроші й в СРСР їх просто більше ніде витратити. Якщо кілєнт щось гавкне на сервіс- тут же здамо міліції, тому кілєнти будуть мовчати. Тож шок від того, що не приїде цього року кожен четвертий чи навіть третій ще попереду.

     В центрі міста на набережній стоїть істукан з роду людожерів. Феноменально, але Флорентіно Бланк з МФК уже у наші дні займався тим, що Лєнін сто років тому - масово знищував людей. Тільки якщо Лєнін кулями і голодом, то його спадкоємець - неякісними продуктами. Їх також єднають майже спільні галса: "Свободу пролетаріату" та "Свободу підприємцям". "Свобода" у їхньому розумінні - це свобода від будь-якої моралі та людяності. Мета виправдовує засоби... Флорентіно напаскудив і злиняв. А бронзовий істукан намагаєтьс усім сказати, що повірити одеситу - себе обманути. Та ніхто його не чує. 

      Місцеві путінські сраколизи щоб ще більше втоптати себе й свою гідність в багнюку каплички ставлять самодержцям з елеєм фальші та манкртства. Грошей не жалко набожним бандюкам. А може дійсно, нема у них своєї долі, своїх звитяг, свого народу? А може просто мили гроші? Капличка стирчить у дворі. Копошиться обслуга, чадать свічки. Це символ відсутності героїв нашого часу, зневіри й безпорадності Києва. Це треба пережити. Думаю, що троянди у цьому дворі квітли вічно, а "радянське беемве" покотиться у тартарарми вже досить скоро. Це авто, як і мова окупантів, мають згинути. І економічна криза має допопмогти, бо разом з міфами про "третій рим" розвіються інтернаціоналісткі міфи про "братерство"...